Ти постаєш в ясній обнові,
Як
пісня линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!
Рідна
мова – це та ланка, яка поєднує людину з її країною, її народом, із попередніми
поколіннями. Рідна мова вміщає в собі
традиції, історію, поезію, саму душу народу. Зважаючи на ту величезну роль, яку
відіграє рідна мова в житті та історії народу, ЮНЕСКО 1999р. ухвалила
відзначати 21 лютого як Всесвітній день рідної мови. Саме з метою вшанування рідної мови 18 лютого в Томашгородському НВК
вчителями української мови Ковалевич Валентиною Олександрівною, Гарбовською
Іриною Василівною та бібліотекарем Лавренюк Іриною Олексіївною було проведено конференцію
«Квітни, мово наша рідна!».
Проходила вона в
кабінеті української мови та літератури, який було оформлено вишитими
рушниками, висловами про мову та
доповнено книжковою виставкою «Шануймо мову над усі віки, якщо ми хочемо
зватися народом».
Розпочалася
конференція виступом Валентини Олександрівни, яка розповіла присутнім про
історію появи свята та про довгий шлях, який пройшла українська мова до свого визнання. Потім були виступи
учнів 5-7 класів, вікторина про мову, розгадування шарад.
У
кінці заходу учні поділилися враженнями від почутого та зробили висновки, що
необхідно вивчати рідну мову, оберігати, шанувати, дотримуватися поради українського поета М.Рильського:
Як
парость виноградної лози,
Плекайте
мову. Пильно й ненастанно
політь
бур’ян. Чистіша від сльози
Вона
хай буде...
Ірина Лавренюк.
|
