І це вже рік, як ніч, відшелестів?
А це вже
рік. Запікся в згустках крові.
Завмер у
Сотні втрачених життів.
І плаче у
зневірі полиновій.
20 лютого 2015
року Україна вшановувала пам'ять героїв
Небесної сотні, цього дня 2014 року наша
країна здригнулася від розстрілів. Герої, які вийшли на Майдан захищати право
українців на краще життя, були безжально вбиті снайперськими кулями.
В нашому
навчальному закладі вчителем Бежаєвою Валентиною Георгіївною та бібліотекарем
Лавренюк Іриною Олексіївною було підготовлено вечір-реквієм «Небесна сотня
назавжди в нашій пам’яті». Він
був присвячений учасникам Революції гідності, які віддали своє життя заради
України. До сценарію ввійшли хроніки Євромайдану, біографії героїв Небесної
сотні, які були нашими земляками та вірші.
На початку
вечора Валентина Георгіївна розповіла про
перебіг подій на Майдані починаючи з
листопада 2013 року. Вона, як історик, зуміла передати її в хронологічному
порядку. ЇЇ слухали дуже уважно, бо в супроводі з відео та фото матеріалами,
присутні ніби перенеслись на Майдан
річної давнини.
Через душу
кожного пройшли слова акапельно виконаної пісні «Реквієм до Небесної сотні» у
виконанні Тані Хоменюк, учениці 11 класу.
Учні 9 класу
розповіли біографії : Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника,
Устима Голоднюка, Романа Гурика та наших
рівненчан Георгія Арутюняна, Валерія Опанасюка, Олександра Храпаченка, Івана Городнюка. «Хто, як не я?..» - цю фразу прослуховувалося в кожній біографії.
«Хто, як не я?..»
- питають очі з траурних
фотографій героїв Небесної сотні.
«Хто, як не я?..» - досі відлунює в душах.
Хвилиною
мовчання вшанували учасників Революції гідності, які віддали найцінніше – своє
життя – заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Цей захід –
нагадування всім про те, якою ціною здобувається свобода та новий шанс для
України стати справжньою європейською державою. Ірина Лавренюк
| 
